БУНІН, Іван Олексійович (Бунин, Иван Алексеевич — 22.10.1870, Воронеж - 8.11. 1953, Париж) — російський письменник.

У російській літературі XX ст. Бунін належить видатне місце. Він був чудовим прозаїком і витонченим ліриком. Загибель дворянських садиб, розпад суспільних зв'язків — провідна тема багатьох творів письменника, і розкривається вона завжди по-елегійному сумно. Його творча манера поєднує в собі і сувору виразність гравюри, і яскравий колорит живопису. Бунін тонко зауважив зв'язок людини з історією, із Всесвітом, водночас тверезо усвідомлюючи неприкаяність і самотність людського буття.

Бунін народився 22 жовтня 1870 року у Воронежі, походив із старовинного, хоча й не надто заможного, дворянського роду. Серед його предків були відомі літератори (зокр... Читать дальше »

ВЕРН, Жуль (Verne, Jules - 08.11.1828, Нант - 24.03.1905, Ам'єн) — французький письменник-фантаст.

Верн з дитинства вабило море. В одинадцятилітньому віці він найнявся юнгою на корабель, що відправлявся в Індію. Батько повернув утікача з корабля, який вже знявся з якоря. За наполяганням батьків, Верн закінчив юридичний факультет Сорбонни (1847—1851), але не продовжив справи батька — власника нотаріальної контори, оскільки захопився театром. З 1852 по 1854 pp. він — секретар Ліричного театру, котрий пробує сили у віршованих комедіях-водевілях. Знайомство з А. Дюма та з театральним життям виявилося надзвичайно корисним для письменника-початківця, котрий осягав мистецтво побудови інтриги й утримання читацького інтересу аж до заключного епізоду розпо... Читать дальше »

Феномен Євгена Гуцала — у непохитній вірності слову, в такому служінні йому, яке виключає розмінювання на будь-які інші види, нехай і корисної, діяльності.

Народився Є. Гуцало 14 січня 1937р. в с. Старому Животові (нині — Новоживотів) Оратівського району Вінницької області в родині сільських учителів. Світ дитинства, розтерзаний і водночас незмірно поглиблений великою трагедією війни, становить джерельну основу його творчості. До цього світу знову й знову повертається письменник на різних етапах свого літературного шляху.

У 1959р. Є. Гуцало закінчує Ніжинський педінститут, якийсь час працює в редакціях газет, видавництві «Радянський письменник» (нині «Український письменник»), а згодом повністю зосереджується на професійній літературній роботі. Активно друкуватися почав 196... Читать дальше »

Маркіян Семенович Шашкевич народився 6 листопада 1811 р. в с. Підлісся Золочівського повіту на Львівщині в родині священика. Початкову освіту здобув у дяка, потім навчався в Золочівській німецькій школі, у Львівській та Бережанській гімназіях.
1829 р. вступив до Львівської духовної семінарії. Водночас був слухачем філософського відділу університету, але офіційна традиційна наука не цікавила його. Саме у гімназійний період Маркіян Шашкевич почав писати вірші.
21 лютого 1831 р. Шашкевича було виключено з семінарії за порушення семінарського режиму й вільнодумство. Розгніваний батько відмовився від сина, тому Маркіян залишився у Львові в дядька по матері Захара Авдиковського. У ці роки він активно займається самоосвітою, читає все, що стосується слов'янських культур, знайомиться з «Енеїдою»І. Котляревсько... Читать дальше »

ЧАРЛЗ ДІККЕНС
(1812—1870)

Чарлз Діккенс — письменник вікторіанської епохи, який не тільки відобразив її у своїх творах і порушив проблеми, котрі хви¬лювали англійське суспільство, а й намагався їх розв'язувати. Його активна літературна й громадська діяльність сприяла вели¬ким змінам — ліквідації боргових тюрем, реформ у галузі освіти і судочинства, збільшенню кількості доброчинних організацій і відродженню меценацтва. Його любов до бідних і скривджених була справжньою, а не фальшивою, для нього вони були такими ж повноправними членами суспільства, як і заможні, їм він дару¬вав усю силу свого таланту, усю свою любов, відкривши їм поезію їхнього буденного життя, і став символом Англії прозаїчної.
Народився Чарлз Діккенс 7 лютого 1812 року в сім'ї дрібного чиновника морського казначейства Джона Діккенса. Спочатку батьки Чарлза жили порівняно... Читать дальше »

Олекса Петрович Стороженко народився 24 листопада 1806 р. в селі Лисогори Борзнянського повіту (тепер Ічнянського району) на Чернігівщині в родині дрібного поміщика, відставного армійського офіцера. Старовинний козацький рід Стороженків відомий ще з XVII ст.; про його представників йдеться в універсалах гетьманів та Генеральної військової канцелярії XVIII ст.

Предків письменника знаходимо серед прилуцьких полковників, ічнянських та повстинських (Лубенського полку) сотників. Пізніше Стороженки відомі як офіцери російської армії, зокрема батько письменника Петро Данилович Стороженко вісімнадцять років служив у війську, брав участь у російсько-турецьких війнах, в облозі Й здобутті Хотина І787 р.

Дитячі роки письменника минули в містечку Великі Будища Зіньківського повіту на Полтавщині. Спочатку хлопець одержав домашню освіту, а потім навчався у "б... Читать дальше »

Іван Вишенський народився в 30— 40-х роках XVI ст. в м. Судова Вишня на Львівщині. Вірогідно, там здобув початкову освіту. Проживав у Луцьку та в Острозі. У 70— 80-х рр. переселився в Грецію на Афон, де прожив майже сорок років. Помер у 20-х рр. XVII ст., усамітнившись у печері-келії над Егейським морем.

Іван Вишенський — видатний український письменник-полеміст, автор багатьох трактатів і послань. Його діяльність була пов'язана з полемічним протистоянням між католицькою та православною церквами в Польській державі. Полеміка загострилася після Берестейської церковної унії, яку ухвалив православний церковний собор 1596 р. Тоді частина православних єпископів визнала юридичну зверхність католицької церкви. Прихильників унії почали називати уніатами, або греко-католиками. Деякі православні єпископи не визнали унії. Спираючись на підтримку православних брат... Читать дальше »

Бердник Олесь Павлович

Письменник

БІОГРАФІЯ

Народився 25.12.1927 у с. Вавилове Снігурівського р-ну Миколаївської обл. в родині коваля.Освіта середньо-спеціальна. Закінчив театральну студію при Київському театрі ім. І.Франка (1949), актор.

Учасник Другої світової війни у 1943-1945 рр., рядовий; був поранений. У 1946 р. - демобілізувався.

Закінчив екстерном середню школу, навчався в театральній студії. Працював театральним актором, декоратором-вітражистом в об'єднанні "Художник".

1949 - заарештований, 1950 - засуджений на 10 років ув'язнення за ст. 58-10 КК УРСР ("за антирадянську діяльність"). Відбував покарання на Півночі та в Казахстані. 1953 - засуджений за ст. 58-14 КК РРФСР на 10 років ув'язнення. Звільнений у 1955 р.

Займався літературною діяльніс... Читать дальше »

Утвержденный 1932 г. В серебряном поле лазоревое стропило, под которым - три золотые рыбы, а сверху по краям - два зелёных стебля камыша. Щит увенчан серебряной городской короной с тремя башенками. Действовал до перехода города под советскую юрисдикцию в 1940 году, после чего был отменён.
----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Утверждённый 12 ноября 1987 г. решением N209 исполнительного комитета городского совета, используется на май 2006 г. В золотом щите - чёрный нос лодки рассекает ла... Читать дальше »

Володимир Великий (правив з 980 року по 1014). Після смерті князя Святослава трапилася усобной війна між його синами за право керувати київським престолом. У результаті цієї війни переміг князь Володимир, який, затвердивши владу свою, виявив відмінне старанність до богів язичницьким: спорудив новий бовдур Перуна з срібною головою і його біля дворві, на священному пагорбі, разом з іншими кумирами. Там, каже Літописець, стікався народ осліплений і земля занечищена кров'ю жертв. Може бути, совість турбувала Володимира; може бути, хотів він сію кров'ю примиритися з богами, роздратованими його братовбивством: бо й сама Віра язичницька не терпіла таких злодіянь ... Добриня, посланий від свого племінника управляти Новгородом, також поставив на березі Волхова багатий кумир Перунів. Але ця Владимирова набожність не перешкоджала йому тонути у насолодах чуттєвих. Першою його дружино... Читать дальше »